1. (перве) Каждий укрáїнець повинен чьотко і ясно панімать, шо рідну укрáїнскую мову, то бішь па-чєловєчєскі язик, треба якомога дужче бєрєчь та охраняти.
2. (вторе) Которі , падла, цього не понімають і не хатять понімать, ті вабщє , блін, не являються настоящімі укрáїнцамі і даже тєм болє людьмі.
3. (третє) Рідную укрáїнськую мову ( язик) треба якомога дужче бєрєчь та охранять насамперед од всякого рода жидов, поляков , нємцев і таму подобного мєждународного імпєріалізма та сіонізма, а также від амєріканцев і ліц кавказкой та прібалтійской национальності .
4. (четвьортоє) Шоб ні у кого не вознікало нікакіх дурацьких вопросів, відразу заявляємо чьотко і ясно, шо від руського язика ми , настоящі укрáїнци, вабщє обалдєваєм і получаєм оргазм і массу удовольствія, а потому нікакой рєчі о защітє укрáїнской мови ( язика) от руського язика ми нє вєдьом і бить нє должно такого в прінципє.
5. (п”яте) Шо касається бєлоруськой мови ( язика) , то ми в ній ні хрєна не теличим, посєму хай еті бєлоруси самі рєшать, сущєствуєт лі она вабщє, чи може це видумки всяких нєкоторих опрєдєльонних політічєскіх сіл ілі же начало внєочєрєдной пєрєд-, понімаєш, -виборчої компанії.
6. (шесте) Защіта рідного укрáїнского язика являєтся пєрвєйшим долгом каждого сознатєльного громадянина незалежної України послє уплати їм подоходного налога і прочїх обязатєльних платєжов і зборов, а также прод- і промразвьорстки.
7. (сьоме) За нєзащіту ілі нєнадлєжащую защіту рідного укрáїнского язика полагається штраф в размєрє 85 нєоблагаємих мінімумов доходів громадян ілі же, в особо опасних случаях нєзащіти, висилка ( по вибору висилаємого ) в Сибір, на Соловки ілі же в Жовті Води на уранові рудніки.
8. (восьме) Можна, канєшно, нємного защіщать рідний укрáїнский язик і від пречудового вєлікорусского язика, но такіє мєри по защітє должни бить обов”язково узгоджені со мною , а также затверджені укрáїнським прєзідєнтом , Прєзідєнтом Россійской Фєдєрациї і ратіфіцировані обома палатами Думи. В протівном случає смотрі ( пока єсть чєм) пункт 7.
9. ( дєвяте) В період защіти рідного укрáїнского язика всєм громадянінам незавісімої України нєобходімо строго пользоваться ісключітєльно укрáїнскімі словамі і лєксіконом, вошедшим у “Новий Найповніший Орфографічний Словник Укрáїнської Мови” видавництва “Наукова Думка”, 2001 года, під рєдакцією кандідата технічних наук Л.Д.Кучми. За нєвиполнєніє цього трєбованія вам буде то же, что і в пунктє 7. А єслі кто будєт іспользовать в мові амєриканізми, або , не дай Бог, чєчєнізми, то , блін, такому расстрєл на мєстє.
10. (дєсяте) Для прімєру . Амєриканське слово “ракєта” запрєщається іспользовати, а вмєсто нього вводиться нове укрáїнске слово по імені ізобрєтатєля “кучмєта”. Подобно етому, іностранне слово “тєлєвізор” замінюється на ісконо укрáїнську назву “кучмозор”, “радіо” – на “кучмослух”, “телефон” – на “кучмочуй”, “мобілка” – “кучмостарчуй”, “автомобіль” – на “кучмобіг”, “локомотів” – “кучмотяг”, “гелікоптер” – на “кучмоліт” і т.д. і т.п. Модифікуються також деякі застарілі слова на більш нові, напрімєр : “льодяник” – “кучльодя”, “далеко” – “кулєда”, “календула” – “кучлендана” і т.п. і т.д. Ісключєніє - слово “кучмовоз” катєгорічєскі запрєщається іспользовать для обозначєнія нєсколько ранєє появівшегося і устоявшегося понятія “кравчучка” (то бішь “тєлєжка с двумя кольосікамі , іспользуємая хохламі для пєрєвозкі мєлкіх хозяйствєнних грузов до Москви”). В протівном , блін, случає – 20 лєт бєз права пєрєпіскі.
11. (одінадцате, послєднє) Шо іще ? Кому шо , блін, не понятно – звоніть по телефону довіри “02”.